Тест психічного “вигорання”
Призначення. Ця методика спрямована на інтегральну діагностику психічного “вигорання”, включаючи різні підструктури особистості.
Інструкція. Вам пропонується відповісти на ряд тверджень, пов’язаних з роботою. Будь ласка, прочитайте сказане і дайте відповідь, чи відчували Ви щось подібне. Якщо у Вас ніколи не виникало подібного відчуття, поставте хрестик у бланку відповідей в колонці “ніколи” навпроти порядкового номера твердження. Якщо у Вас подібне відчуття присутнє постійно, то поставте хрестик у бланку відповідей у колонці “завжди”. Те саме зробіть з відповідями “рідко” і “часто”. Відповідайте якомога швидше. Постарайтесь довго не роздумувати над вибором відповіді.
Бланк відповідей
№ питань
|
форми відповідей
|
|
Завжди
|
Часто
|
Рідко
|
Ніколи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Опитувальник
Мене легко роздратувати.
Думаю, що працюю тому, що треба десь працювати.
Мене турбує думка колег про мою роботу.
Я відчуваю, що в мене немає ніяких емоційних сил вникати в чужі проблеми.
Мене мучать безсонні ночі.
Я думаю, якби появилася вдала нагода, я змінив би місце роботи.
Я працюю з великою напругою.
Моя робота приносить мені задоволення.
Я відчуваю, що робота з людьми виснажує мене.
Думаю, що моя робота важлива.
Я втомлююсь від людських проблем, з якими стикаюся на роботі.
Я задоволений професією, яку вибрав.
Нерозуміння моїх колег чи учнів дратують мене.
Я емоційно втомлююсь на роботі.
Думаю, що не помилився у виборі своєї професії.
Я відчуваю себе спустошеним і розбитим після робочого дня.
Відчуваю, що отримую мало задоволення від досягнутих успіхів на роботі.
Мені тяжко встановлювати чи підтримувати тісні контакти з колегами по роботі.
Для мене важливо встигати на роботі.
Ідучи на роботу, я відчуваю себе відпочилим.
Мені здається, що результати моєї роботи не варті моїх зусиль.
Мені не вистачає часу на мою сім’ю й особисте життя.
Я сповнений оптимізму щодо своєї роботи.
Мені подобається моя робота.
Я втомився весь час старатися.
Мене пригнічує участь у дискусіях на професійні теми.
Мені здається, що я ізольований від своїх товаришів на роботі.
Я задоволений своїм професійним вибором так, як і на початку кар’єри.
Я відчуваю фізичне перевантаження, пригніченість.
Поступово я починаю відчувати нецікавість до своїх обов’язків.
Робота емоційно зморює мене.
Я використовую ліки для покращення самопочуття.
Мене цікавлять результати роботи моїх колег.
Вранці мені важко вставати і йти на роботу.
На роботі мене переслідує думка: скоріше б робочий день закінчився.
Завантаження на роботі нестерпне.
Я відчуваю радість, допомагаючи оточуючим.
Я відчув, що став більш байдужим до своєї роботи.
Буває так, що в мене без причини починає боліти голова чи кишечник.
Я докладаю зусиль, щоб бути терплячим з учнями.
Я люблю свою роботу.
У мене появляються відчуття, що десь у глибині душі я емоційно незахищений.
Мене нервує поведінка моїх учнів.
Мені легко зрозуміти, що відчувають оточуючі до мене.
Мене часто охоплює бажання все залишити і піти з робочого місця.
Я спостерігаю, що стаю черствішим у поводженні з людьми.
Я відчуваю емоційну напругу.
Я повністю не зацікавлений і навіть не стараюсь цікавитися своєю роботою.
Я відчуваю себе втомленим.
Я думаю, що своєю працею приношу користь людям.
Час від часу я сумніваюсь у своїх здібностях.
Я відчуваю до всього, що відбувається навколо, повну апатію.
Виконання повсякденної роботи для мене – джерело задоволення.
Я не бачу змісту в тому, чим я займаюся на роботі.
Я відчуваю задоволення від вибраної мною професії.
Хочеться “плюнути” на все.
Я жаліюсь на здоров’я без чітко визначених симптомів.
Я задоволений своїм становищем на роботі.
Мені подобається робота, яка забирає мало часу.
Я відчуваю, що робота з людьми впливає на моє фізичне здоров’я.
Я сумніваюся в значущості своєї роботи.
Відчуваю ентузіазм у роботі.
Я так втомлююся на роботі, що не здатен виконувати свої повсякденні домашні зобов’язання.
Думаю, що я досить компетентний у вирішенні проблем на роботі.
Відчуваю, що можу дати дітям більше, ніж даю.
66. Мені доводиться змушувати себе працювати.
Я відчуваю стан внутрішньої депресії.
Я почав з меншим ентузіазмом ставитися до своєї роботи.
Вірю, що готовий виконувати все, що задумано.
У мене немає бажання глибоко вникати в проблеми на роботі.
Опрацювання та інтерпретація даних
Дана методика включає три шкали: психоемоційного виснаження (ПВ), особистісного віддалення (ОВ) і професійної мотивації (ПМ). Для визначення психічного “вигорання” в межах вказаних шкал користуються спеціальним ключем:
ПВ – 1, 5, 7, 14, 16, 17, 20, 25, 29, 31, 32, 34, 36, 39, 42, 45, 47, 49, 52, 54, 57, 60, 63, 67, 69 (25 тверджень);
ОВ – 3, 4, 9, 10, 11, 13, 20, 21, 30, 33, 35, 38, 40, 43, 46, 48, 51, 56, 59, 61, 66, 70, 71, 72 (24 твердження);
ПМ – 2, 6, 8, 12, 15, 19, 22, 23, 24, 26, 27, 28, 37, 41, 44, 50, 53, 55, 58, 62, 64, 65, 68 (23 твердження).
Оцінка психічного вигорання в кожній шкалі здійснюється шляхом переведення відповідей у трибальну систему (“часто” – 3 бали, “завжди” – 2 бали, “рідко” – 1 бал, “ніколи” – 0 балів) і сумування балів. Потім за допомогою нормативної таблиці визначається рівень психічного “вигорання” за кожною шкалою.
Таблиця норм
Норми для компонента “психоемоційного виснаження” (ПВ)
Дуже низькі
|
Низькі значення
|
Середні значення
|
Високі значення
|
Дуже
високі
|
9 і нижче
|
10–20
|
21–39
|
40–49
|
50 і вище
|
Норми для компонента “особистісного віддалення” (ОВ)
Дуже низькі
|
Низькі значення
|
Середні значення
|
Високі значення
|
Дуже
високі
|
9 і нижче
|
10–16
|
17–31
|
32–40
|
41 і вище
|
Норми для компонента “професійної мотивації” (ПМ)
Дуже
низькі
|
Низькі значення
|
Середні значення
|
Високі значення
|
Дуже
високі
|
7 і нижче
|
8–12
|
13–24
|
25–31
|
32 і вище
|
Норми для індексу психічного “вигорання” (ІПВ)
Дуже низькі
|
Низькі значення
|
Середні значення
|
Високі значення
|
Дуже
високі
|
31 і нижче
|
32–51
|
52–92
|
93–112
|
113 і вище
|
Психоемоційне виснаження – процес вичерпання емоційних, фізичних, енергетичних ресурсів професіонала, який працює з людьми. Виснаження проявляється в хронічно-емоційній і фізичній утомі, байдужості та холодності щодо оточуючих з ознаками депресії та роздратування.
Особистісне віддалення – специфічна форма соціальної дезадаптації професіонала, який працює з людьми. Особистісне віддалення проявляється в малих кількостях зв’язків із оточуючими, зростанні роздратованості та нетерпимості в ситуаціях спілкування, негативізмі у ставленні до інших людей.
Професійна мотивація – рівень робочої мотивації й ентузіазму у ставленні до роботи. Становище мотиваційної сфери оцінюється такими показниками, як продуктивність професійної діяльності, оптимізм і зацікавленість у роботі, самооцінка професійної компетентності та ступеня успішності в роботі з людьми.
Виявлення психічного “вигорання” на системно-структурних рівнях
Шкали
|
Виявлення психічного “вигорання” на рівнях:
|
Міжособистісний
|
Особистісний
|
Мотиваційний
|
|
Психічне
|
Низька емоційна
|
Небажання йти на
|
ПВ
|
виснаження.
|
толерантність,
|
роботу. Бажання
|
|
Роздратованість.
|
тривожність.
|
скоріше закінчити
|
|
Агресивність.
|
|
робочий день.
|
|
Підвищена
|
|
Поява прогулів.
|
|
чутливість до
|
|
|
|
оцінок інших.
|
|
|
|
Небажання
|
Критичне ставлення до
|
Знижене вникання
|
ОВ
|
контактувати з
|
оточуючих і
|
в роботу і справи
|
|
людьми. Цинічне,
|
некритичність в оці-
|
інших людей.
|
|
негативне
|
нюванні самого себе.
|
Байдужість до
|
|
ставлення до
|
Перевага
|
своєї кар’єри.
|
|
людей.
|
своєї правоти.
|
|
|
Незадоволення
|
Занижена самооцінка,
|
Зниження потреби
|
ПМ
|
роботою і ставленням у
|
незадоволеність собою як професіоналом.
|
в досягненнях.
|
|
колективі.
|
Відчуття низької
|
|
|
|
професійності,
|
|
|
|
ефективності
|
|
|
|
й віддачі.
|
.
|